Чудо нагодування 5000
- stan-ua
- 27 февр. 2016 г.
- 2 мин. чтения

Мк. 6:30-44 (Лк. 9:10-17; Мф. 14:13-21; Ів.6:1-15)
Всі чотири євангеліста описують в своїх Євангеліях цю історію. Дійсно це чудо! Не можливо було його обійти і не записати.
Мене вражає Ісус, який служить. Ісус разом з учнями хотів трохи отпочнути від виснажливої роботи з людьми. Навіть не було часу їм поїсти. Але цьому планові перешкодили люди, які побачивши в човні Ісуса з учнями,, плившими в безлюдне місце. Не дивлячись на втому і голод Ісус знову починає навчати людей. Для мене це чудовий приклад служіння і життя для інших, не для себе самого. Бог, в людьському тілі, стомлений і голодний, не закриває двері церкви, не оголошує про кінець робочого дня, а знову і знову приймає людей. Доволі часто в своєму житті я думаю про власну втому, про власний голод, про час відпочинку. В цьому питанні я не бачу схожесті з Богом, який в першу чергу хвилюється за інших. Господи, даруй мені такий дух жертовності до інших, який є тільки у Тебе!
Також в цій історії у мене є питання до Бога. Чому саме учні прийшли до Ісусу з проханням відпустити людей? Не вже Ісус не здогадувався про таку ясну річ? Можливо Господь чекав на цей час, щоб явити це чудо для учнів і для людей. Господь знає кінець від початку!
В справі нагодування людей Ісус діє через Своїх учнів. Таким чином він навчає їх служінню. Саме учні повинні були дізнатись, хто може пожертвувати своїми харчами для інших. Саме учні потім розділили людей і приносили їм хліб і рибу. Всемогутній Господь чекає кожного в рядах своїх помічників для служіння людям. Через служіння людина стає щасливою і задоволеною своїм життям!
Мені важко уявити, як хлібина чи риба могла помножуватись в руках Месії, але коло 5000 людей були нагодовані. Я уявляю яке здивування було на обличчях і в середені завдякі такому чуду, яке вчинив Господь. Без сумніву ця вістка дуже швидко розлетілась по околицях. Це чудо назавжди зосталось в пам'яті людей, які в той день були разом з Ісусом. Я теж не можу забути тих чудес, які Господь явив в моєму особистому житті!
Остатнє, чому мене вчить ця історія - подяка Богу за хліб. Син Божий промовив молитву до Отця, благословив і подякував Йому за можливість поїсти. Я вдячний Тобі, мій Господь, за те що даєшь можливість заробляти на хліб і куштувати його!
Comments